Садиба Михайла Михайловича Коцюбинського сяє усіма кольорами осені. Це прекрасна пора року, яка прикрашає землю золотом і багрянцем, вкриваючи її барвистим килимом. Осінні квіти наповнюють територію приємним ароматом та яскравими відтінками.
Вінничани мали право власності на міську землю, торги та ярмарки, торгово-промислові заклади та інші самоврядні права. З початку ХVІ століття міщани регулярно обирали війтів для управління містом.
За умовами Люблінської унії (1569) Вінниця увійшла до складу Речі Посполитої. Відтоді розпочався новий етап освоєння тутешніх земель. Від 1570-х років старостинський уряд на міських землях осаджував замкові села Хижинці, Вишня, Цвіжин, Ведмедка тощо. 1598 року місто стало центром Брацлавського воєводства, активно зростало територіально: постали передмістя Садки, Слобідка Дубицького, Вінницькі Хутори, Малі Хутори, Щітки та Телепеньки.
Садиба Михайла Михайловича Коцюбинського сяє усіма кольорами осені. Це прекрасна пора року, яка прикрашає землю золотом і багрянцем, вкриваючи її барвистим килимом. Осінні квіти наповнюють територію приємним ароматом та яскравими відтінками.
Вінничани мали право власності на міську землю, торги та ярмарки, торгово-промислові заклади та інші самоврядні права. З початку ХVІ століття міщани регулярно обирали війтів для управління містом.
За умовами Люблінської унії (1569) Вінниця увійшла до складу Речі Посполитої. Відтоді розпочався новий етап освоєння тутешніх земель. Від 1570-х років старостинський уряд на міських землях осаджував замкові села Хижинці, Вишня, Цвіжин, Ведмедка тощо. 1598 року місто стало центром Брацлавського воєводства, активно зростало територіально: постали передмістя Садки, Слобідка Дубицького, Вінницькі Хутори, Малі Хутори, Щітки та Телепеньки.